ЦСПР - центры социально-психологической реабилитации населения и его информирования по вопросам преодоления последствий Чернобыльской катастрофы - являются структурными подразделениями Министерства по чрезвычайным ситуациям Украины. Центры начали создаваться в 1994 году по инициативе ЮНЕСКО в рамках Чернобыльской программы ООН - в Украине, России и Беларуси. В Украине работает 5 реабилитационных центров - в Бородянке, Боярке, Иванкове, Коростене и Славутиче. Об основных задачах ЦСПР, реализованных и реализуемых программах, проектах, а также о текущей работе наших специалистов вы сможете узнать на страницах портала CSPR.info и на сайтах-спутниках - блоге, форуме, веб-визитке, региональных и проектных интернет-ресурсах

 
Главная arrow Лесная Фиеста arrow Біографія Лісової Фієсти

Консультации психологов, социальных педагогов. Индивидуальная, семейная и групповая работа. Тренинги

Веб-визитка Киево-Святошинского центра социально-психологической реабилитации (г.Боярка)
Біографія Лісової Фієсти Версия для печати Отправить на e-mail
Статьи - Лесная Фиеста
08.05.2004

Ось уже декілька років, наприкінці червня наповнюється передзвоном гітарних струн та чистими голосами Галявина Зльотів, що загубилася серед мальовничих Забірських озер під Бояркою. Так, це знову Лісова Фієста – фестиваль бардів і свято душі небайдужих до авторської пісні людей – розкинула крила своїх наметів, вітаючи друзів теплом своїх багать

Фієста: (ісп. fiesta, лат. festus – святковий) релігійне свято в Іспанії; в іспаномовних країнах – свято, карнавал; яскраве святкування. Фієста – як рідна домівка, до якої повернувся після довгої розлуки: все таке рідне, знайоме і разом з тим – нове. Адже щороку незмінним залишається місце і час проведення (останні вихідні червня), робота Творчих Майстерень – цих експрес-шкіл для авторів та виконавців – і, найголовніше, та особлива духовна атмосфера, якою відзначається цей фестиваль. Все інше – імена, мелодії, зустрічі (навіть зі старими друзями) – нове і неповторне.

Мабуть, дійсно краса природи та звуки гітарних струн нівелюють несуттєве, проявляючи головне – чистоту помислів, відкритість сердець та романтичність натур.

Що ж відомо про народження Фієсти? Перша Фієста відбулася 1995 року поблизу села Снітинка, друга – у Конча-Заспі, під хутором Мриги. А наступні сім – ось тут, під гостинними кронами боярського лісу, посадженого в рік відміни кріпосного права...

Зі слів організаторів Фієсти – керівників Київського клубу авторської пісні “Дім” Олександра і Мар’яни Крамар – як місце проведення, так і сама ідея Фієсти виникли, власне кажучи, дещо спонтанно. Просто хотілося зробити свято, яке зібрало б усіх небайдужих та надало б їм можливість бути почутими. На концерті, яким би масштабним він не був, це зробити просто неможливо. Тому й потягнулися вервечки людей з гітарами та рюкзаками на природу. А оскільки найзручніше добиратися до Боярки – колишнього курортного містечка приміської зони Києва, багатого своєю історію та осяяного неповторною творчою аурою – то саме тут і вирішено було “кинути якір”.

Дата проведення незмінна – останні вихідні червня... Проводиться реєстрація всіх присутніх...

Сцена будується в перший день заїзду і розбирається – в останній. Струм для апаратури та освітлення сцени дає бензиновий генератор (саме кількістю бензину й обмежуються часові рамки гала-концерту)...

Працюють Творчі майстерні, заняття в яких проводять відомі барди – метри авторської пісні (часто – Микола Черневський ((незмінний ведучий Фієсти), Тимур Бобровський, Ігор Жук, Інна Труфанова, Вадим Тупчій, Олег Рубанський та інші). Вони дають поради авторам і виконавцям та рекомендують номери для гала-концерту...

Найпоширеніший музичний інструмент – гітара, хоча на Фієсті не раз доводилося чути і сопілку та численних її „духових” братів, і бандуру, і „клавіші”, і навіть бубни. Візьміть собі для акомпанементу будь-який музичний інструмент, яким ви володієте найкраще – і ви ризикуєте... стати ще однією зіркою, відкритою на Фієсті!

Найпоширеніші мови пісень – російська (традиційна для жанру бардівсько-туристичного) та українська (яка останнім часом стала досить-таки серйозним конкурентом для „класиків” жанру). Гарно сприймаються пісні англійською та французькою (навіть без сурдоперекладу). Пісні мовою південних або північних племен земної кулі поки що на Фієсті не виконувалися. Можливо, саме ви будете першими, хто заспіває цими мовами? Про всяк випадок нагадаємо: суржик допускається лише в мінімальних дозах – як засіб стилізації! Польськомовні пісні – рідкі гості, які представляють переважно гумористичний жанр.

Хоча бучного офіційного статусу фестиваль поки що не має (та й чи потрібно це?), та за складом гостей і учасників Фієста давно вже вийшла за рамки Київського чи навіть всеукраїнського фестивалю – адже тут часто присутні й гості з країн “близького зарубіжжя”. Що ж до загальної кількості присутніх на цьому святі (які діляться, переважно, на три категорії – господарі-організатори, гості-учасники і гості-глядачі), то щороку Фієста збирає близько тисячі гостей: авторів, виконавців, слухачів. 70% присутніх – туристи, за чиїми плечима численні гірські, водні, спелеологічні походи різних ступенів складності; приблизно 40% виконавців – випускники музичних шкіл чи консерваторії...

А ви були на Фієсті? Ще ні? Тоді – для початку – послухайте, що кажуть її старожили. Про це – наші наступні розповіді.

Радислав Кокодзей, журналіст

 
< Пред.   След. >

Голосования

Как настроение?
 

Статистика

Участников: 123
Новостей: 392
Ссылок: 47
Портал


Rambler's Top100

Сервер
Статистика посещаемости проектов ЦСПР

Каталоги
Zbir.info - Каталог каталогов
Каталог Хороших Сайтов

Трансляция