ЦСПР - центры социально-психологической реабилитации населения и его информирования по вопросам преодоления последствий Чернобыльской катастрофы - являются структурными подразделениями Министерства по чрезвычайным ситуациям Украины. Центры начали создаваться в 1994 году по инициативе ЮНЕСКО в рамках Чернобыльской программы ООН - в Украине, России и Беларуси. В Украине работает 5 реабилитационных центров - в Бородянке, Боярке, Иванкове, Коростене и Славутиче. Об основных задачах ЦСПР, реализованных и реализуемых программах, проектах, а также о текущей работе наших специалистов вы сможете узнать на страницах портала CSPR.info и на сайтах-спутниках - блоге, форуме, веб-визитке, региональных и проектных интернет-ресурсах

 
Главная arrow Психологические последствия arrow Діти цікавляться аварією на ЧАЕС

Консультации психологов, социальных педагогов. Индивидуальная, семейная и групповая работа. Тренинги

Веб-визитка Киево-Святошинского центра социально-психологической реабилитации (г.Боярка)
Діти цікавляться аварією на ЧАЕС Версия для печати Отправить на e-mail
23.09.2009

У Чорнобильському психологічному центрі звикли, що підлітки самі прибігають до центру – на тренінг, за розрадою, допомогти в якості волонтера. Але останнім часом можна відмітити, що клієнти центру, котрі приходять за власною ініціативою, ще помолодшали: це діти, які цікавляться Чорнобильською катастрофою. Розкажемо про двох із них – пацієнтів Київської обласної лікарні. Дізнавшись, що на території лікарні розташований центр, чия діяльність пов’язана з Чорнобильською катастрофою, хлопці прийшли до центра і попросили показати книжки з картинками про аварію.

Роман Боровський проживає у селі Соснівка, Київської області, Макарівського району. Він розказав про свою бабусю Галю, яка з його батьком переїхала до Соснівки з 30 - кілометрової зони. Хлопець підрахував, що тоді, коли його батько покидав рідне село, йому було стільки ж років, скільки йому самому зараз – 9. І хоча мама Романа не з Чорнобильського району, а місцева, з Макарова, в сім’ї часто згадують про Чорнобильську катастрофу. Бабуся розказує своїм онукам, як їх у 1986 році під час загальної евакуації вивозили автобусом. Залишили і хату, і своє хазяйство, але бабуся не побивається, що переїхала: «Нічого не вдієш – радіація».
«Головне, - розказує Роман, - що радіація не вплинула ні на бабцю, ні на тата – у них дуже хороше здоров’я. Бабусі вже 70, а вона міцна, багато працює і навіть допомагала тушити пожежу, яку хлопець випадково влаштував на городі. Роман розказує, що в їх Соснівці майже півсела – переселенці. Вони добре живуть, лише дехто дуже жалкує за полишеними документами та сімейними фото – адже всім сказали, що вивозять їх лише на 3 дні, а виявилося, що назавжди… Товариш Романа - Сергій Русин з міста Яготин. Він також цікавиться аварією на ЧАЕС, докладно розповідає про причини, через які сталася аварія. У нього є друзі, чиї батьки були переселені з 30-кілометрової зони. «У нас у Яготині є цілих два багатоповерхових будинки, в яких проживають переселенці», - розказує він.

Хлопці приходили ще декілька разів, щоб подивитися книжки з фотографіями на Чорнобильську тематику. На жаль, у центрі не знайшлося книжок для молодших школярів про Чорнобильську катастрофу. Хотілося б, щоб такі книжки були видані – з інформацією, викладеною доступною для малюків мовою, не тільки з фотографіями, але й з цікавими малюнками. А, може, викласти інформацію, що цікавить малечу, у вигляді коміксів? Подібна література мала б гарантований попит. Тож є про що подумати.

 

 
< Пред.   След. >

Голосования

Как настроение?
 

Статистика

Участников: 123
Новостей: 392
Ссылок: 47
Портал


Rambler's Top100

Сервер
Статистика посещаемости проектов ЦСПР

Каталоги
Zbir.info - Каталог каталогов
Каталог Хороших Сайтов

Трансляция