ЦСПР - центры социально-психологической реабилитации населения и его информирования по вопросам преодоления последствий Чернобыльской катастрофы - являются структурными подразделениями Министерства по чрезвычайным ситуациям Украины. Центры начали создаваться в 1994 году по инициативе ЮНЕСКО в рамках Чернобыльской программы ООН - в Украине, России и Беларуси. В Украине работает 5 реабилитационных центров - в Бородянке, Боярке, Иванкове, Коростене и Славутиче. Об основных задачах ЦСПР, реализованных и реализуемых программах, проектах, а также о текущей работе наших специалистов вы сможете узнать на страницах портала CSPR.info и на сайтах-спутниках - блоге, форуме, веб-визитке, региональных и проектных интернет-ресурсах

 
Главная arrow Человек в системе arrow Чому ми живемо серед сміття?

Консультации психологов, социальных педагогов. Индивидуальная, семейная и групповая работа. Тренинги

Веб-визитка Киево-Святошинского центра социально-психологической реабилитации (г.Боярка)
Чому ми живемо серед сміття? Версия для печати Отправить на e-mail
10.03.2013

Чому ми живемо серед сміття?

У червні 2010 року група соціологів (Марина Шпікер, Валентин Дегтяр, Юлія Войтенко) провела дослідження «Стихійне засмічення у м. Києві: соціальний аспект проблеми». Результати дослідження можна сміливо застосовувати на національному рівні. Для дослідження було обрано три локації у м. Києві, де знаходяться стихійні сміттєзвалища: спальний масив Позняки, зелена зона в селищі Петропавлівська Борщагівка на західній околиці міста, парк Партизанської слави на південно-східній околиці.

Локації достатньо відмінні між собою за наближеністю до помешкань та своїми функціями у міському просторі. Разом з тим ці території об’єднує спільна риса. По-перше, юридично вони перебувають у власності громади; по-друге, виконують рекреаційну функцію або жодної; по-третє, вони дистанційно або символічно відокремлені від місць, де живуть люди. Як ми могли спостерігати, локалізація сміття та інтенсивність забруднення пов’язані з призначенням території. У тому разі, якщо це прибудинкова територія чи місце, що виконує певні офіційно визнані функції (вулиця, сквер, площа, паркінг, дитячий майданчик), – ймовірність зустріти там купи непотребу зменшується. Проте цього не скажеш про „дикі” зелені зони чи місця без чіткого призначення, до котрих належать і наші локації. Смітники виникають там, де соціальні прив’язки до простору (місцевих мешканців, організацій, комунальних служб чи інших зацікавлених осіб) слабнуть.

Сприйняття проблеми стихійного засмічення

Під час інтерв’ю респондентів спочатку запитували, які проблеми благоустрою району їх турбують, і лише тоді – чи хвилює їх проблема сміття. Таким чином ми намагались з’ясувати, чи згадають респонденти цю проблему спонтанно, що свідчило б про те, що вона перебуває на поверхні їхньої свідомості, насправді турбує їх.

Більшість респондентів переймалися різноманітними проблемами, але не засміченням. Наступна реакція залежала від локації, де проводилось інтерв’ю. Мешканцям Позняків властива байдужість. Дехто зізнався, що турбується через несприятливу екологію, але там, де відпочиває. Інші стверджували, що проблема відсутня.

Люди реагують на згадку про сміття так, наче йдеться про щось настільки самозрозуміле, що й не варто обговорювати, немов це настільки ж звично, як і трава під ногами. Це може свідчити про те, що проблема витісняється з буденної свідомості. Це почасти підтверджують і стратегії пересування респондентів по території: ті, хто мають змогу оминати її, так і чинять. Вільний час вони звикли проводити де-небудь поза забрудненим районом і на засмічені території не заглядати.

Порівнюючи локації та респондентів, можна припустити, що на ставлення до засмічення впливають певні системні чинники. Зокрема, мешканці приватних будинків більш схильні до турботи про прилеглу територію, ніж мешканці багатоквартирних, особливо якщо вони самі платять за вивіз та прибирання, – тобто чим менше плечей, на які можна перекласти відповідальність, тим більш уважне ставлення до питання благоустрою. Також впливає перспектива вирішення проблеми: якщо є надія, що вона розв’яжеться сама собою, тим більша пасивність населення. Хоча загалом наші респонденти сприймають сміття як щось самоочевидне і самозрозуміле, настільки звичне, що не варте й розмови, тобто проблема в повсякденній свідомості маргіналізується.

Соціальні причини стихійного засмічення

Передусім має значення, хто саме є винуватцем забруднення громадських земель.

Територію забруднюють люди, котрі проживають в іншій місцевості. Відпочивальники – гості на тій території, де вони перебувають, тому їх менше турбує доля місця, звідки вони підуть.

Територію забруднюють люди, котрі проживають на території. Чинник, котрий спричиняє забруднення, – економічний. Вивезти сміття на пустир чи в ліс – дешевий і простий спосіб, оскільки витрати по вивозу та утилізації таким способом перекладаються на плечі невідомого «когось іще».

Вирішення проблеми

Як з’ясувалось, на досліджуваних ділянках не лише смітять, але й прибирають. Нам вдалось зібрати чимало спостережень, що вказують на людську ініціативу з підтримання чистоти. На Позняках ініціатива йде від влади, на Петропавлівській Борщагівці ініціатива переважно індивідуальна, хоча трапляється, що об’єднуються сусіди. Чоловік, котрий живе на березі ставка, прибирає ділянку по периметру своєї садиби. Мешканці багатоповерхового будинку також влаштовують час від часу прибирання прилеглої території.

Людям властиво перекладати вирішення проблем прибирання на владу. У випадку Позняків, місцеві комунальні служби час від часу ліквідують засмічення, тому мешканці цих районів відрізняються пасивністю та безініціативністю. Коли влада не втручається або робить це недостатньо, мешканці забруднених територій намагаються потурбуватись про них самостійно. На Петропавлівській Борщагівці люди дбають про прилеглі до помешкань ділянки переважно в індивідуальному порядку. В парку Партизанської слави мобілізація активістів здійснюється організовано зацікавленими особами. Тим не менше, цих зусиль поки що недостатньо, аби розв’язати проблему цілком. Одна з причин – схильність людей займатись благоустроєм території тим менша, чим далі ця територія від їхнього порогу.

Проект Let’s Do it Ukraine!

 
< Пред.   След. >

Голосования

Как настроение?
 

Статистика

Участников: 123
Новостей: 392
Ссылок: 47
Портал


Rambler's Top100

Сервер
Статистика посещаемости проектов ЦСПР

Каталоги
Zbir.info - Каталог каталогов
Каталог Хороших Сайтов

Трансляция